Ігор Комендо, голова громадської організації GoLOCAL

Вирішення окремих проблем не вплине на ситуацію. Пропоную зосередитись на стратегічних рішеннях, які, на мою думку, допоможуть запустити економіку регіонів.

андемія COVID-19 сильно вдарила по економіці регіонів. За оцінками Мінфіну фінансовий ресурс місцевих бюджетів на 2020 рік зменшився на 48,9 млрд грн (10%).

Тому, незважаючи на здобутки останніх років: появу нових лідерів, збільшення фінансування, децентралізацію та розширення можливостей приймати рішення на місцях, регіонам доведеться мобілізувати всі зусилля, щоб зменшити вплив кризи.

До того ж, проблеми, які існували до цього, нікуди не зникли. І розвитку регіонів все ще заважають локальні політичні ігри, брак експертизи на місцях та недостатня підтримка населення та ін.

Зміни у цих напрямках потребують додаткового фінансування — але їх, навіть у стабільні часи, ніколи не вистачає. При цьому, наша країна не використовує наявні фінансові інструменти від європейських партнерів. Так, за даними Національного інституту стратегічних досліджень $6,8 мільярдів доларів від міжнародних фінансових організацій, виділених під розвиток України, залишаються невикористаними.

На початку серпня уряд затвердив Державну стратегію регіонального розвитку на 2021-2027 роки, в якій вказано багато важливих напрямків розвитку. Сподіваюсь, що хоча б частину з цих планів вдасться реалізувати.  

Мій п’ятирічний досвід у сфері регіонального розвитку, а саме впровадження проєктів у Луганській, Житомирській, Київській та Дніпропетровській областях, показує, що ситуативне вирішення окремих проблем не вплине на ситуацію.

Відтак пропоную зосередитись на стратегічних рішеннях, які, на мою думку, допоможуть запустити економіку регіонів.

Відмовитись від розвитку дотаційних галузей

У нинішній економічній ситуації мало хто може собі дозволити необґрунтовані витрати. Наприклад, споживати видобувні ресурси (вугілля та ін.) в останні роки не тільки неекологічно, а й часто невигідно. Так, минулоріч розмір державних дотацій у вугільнодобувну галузь склав до 908 грн на 1 тонну вугілля. 

Тому закриття шахт — незворотній процес. І дуже важливо подумати про створення альтернативних робочих місць — інакше ми можемо зіткнутися з занепадом вугільних регіонів і масовою міграцією їхніх мешканців. Адже зараз в нашій країні більше 70 населених пунктів повністю залежать від підприємств вугільної галузі та теплової генерації.  

Питання переорієнтації економіки вугільних регіонів — одне з найскладніших в регіональній політиці. Тому я дуже радий, що його не бояться піднімати — у Мінрегоні,  що є рушійною силою розробки проєкту Концепції Державної програми трансформації вугільних регіонів, яка має перерости у державну програму.  

Цей проєкт передбачає рішення, які допоможуть уникнути кризи в цих регіонах. Це можуть бути стимули для перекваліфікації, гранти на відкриття бізнесу, розвиток та індустріальних парків тощо — без них економічне вирівнювання настане нескоро. 

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *