Приватні компанії хочуть змусити укладати з працівниками трудові договори – це турбота про права чи бажання зібрати більше податків

Кабмін подав до Верховної Ради проєкт закону, який повинен змусити роботодавців оформляти трудові відносини з найманими працівниками «по-білому». Зокрема, він спрямований на «боротьбу» з таким виглядом працевлаштування, як оформлення найманих працівників фізособами-підприємцями (ФОП). Але не тільки.

Цей документ «дозрівав» рівно два роки. На сайті Мінсоцполітики повідомляється, що громадське обговорення цього законопроекту почалося 6 лютого 2019 року, а в парламенті він був зареєстрований 9 лютого 2021 року (№5054) . Спочатку він називався прямолінійніше: «Про внесення змін… щодо посилення захисту прав працівників і протидії застосуванню незадекларованої праці«. До парламенту він надійшов із іншою назвою: «Про внесення змін… щодо визначення поняття трудових відносин і ознак їхньої наявності«.

У чому суть проблеми

Як говориться в пояснювальній записці до законопроєкту, сьогодні часто роботодавці «зловживають правом на укладення цивільно-правових договорів». Мається на увазі, що вони укладають із найманими працівниками не трудовий договір (Робота за трудовою книжкою), а змушують реєструватися фізособами-підприємцями і укладають цивільно-правові договори: договори підряду, договори про надання послуг тощо. Або взагалі не укладають жодних договорів.

Такі взаємини, з огляду на закон, не вважаються за трудові. Відповідно, працівник не може претендувати на соціальний пакет, як то оплата лікарняних, захист від невмотивованого звільнення тощо. А роботодавець звільняє себе від сплати зарплатних податків. І, крім того, може істотно «економити» на інших податках.

«У нас є ціла низка великих компаній, які утворюють просто конгломерати фізосіб-підприємців. Є тільки корпоративна вивіска, бренд, а під цим брендом працюють кілька десятків або навіть кілька сотень ФОП. Нині ФОП можуть мати річний оборот до 7 млн грн, не сплачуючи ПДВ. Відповідно, якщо у великій компанії працюють 100 ФОП, вони можуть зробити оборот 700 млн грн, який можна показати, сплативши лише 5%. Не сплачуючи ПДВ, не сплачуючи податок на прибуток», – пояснює економічний експерт Олексій Кущ.

Такі компанії – «конгломерати ФОП» – є в сфері торгівлі, у сфері поштових послуг, в ювелірному бізнесі, перераховує експерт.

Хочете приклад – уважно придивіться до чеків, які ви отримуєте в деяких магазинах, у тому числі великих торгових мереж. У багатьох явно побачите не назву торгової точки або фірми-засновника, а прізвище якогось ФОП.

Турбота про працівників чи про наповнення бюджету?

У законопроєкті зазначено, що його мета – підвищити соціальну захищеність найманих працівників. Однак економісти запевняють: в уряді явно розраховують і на збільшення податкових надходжень після ухвлаення цього закону. І навіть на збільшення іноземних інвестицій.

«Чим погана нинішня ситуація? По-перше, бюджет не отримує грошей. А по-друге – і це, на мій погляд, найголовніше, – виникає асиметричність конкурентних умов та фіскального тиску. Хто виграє конкурентну боротьбу? Компанія, яка платить податок до фонду оплати праці в розмірі 41,5% (22% ЄСВ, 18% прибуткового податку і 1,5% військового збору) плюс 22% ПДВ, 18% податку на прибуток? Або компанія, яка платить всіх податків 5%? Зрозуміло, що конкурентну боротьбу на ринку товарів виграє друга компанія. Вона ж виграє конкуренцію на ринку праці, тому що зможе за рахунок економії податків запропонувати вищу зарплату», – говорить Олексій Кущ.

Може, це здасться дивним, але з проблемою «хитрого» працевлаштування найманих працівників економісти пов’язують відсутність великих інвестицій в Україну.

«Іноземний інвестор не розуміє, що таке єдиний податок 5%. І, потрапляючи в умови асиметричної конкуренції і в асиметричні фіскальні умови, зрозуміло, що він не зможе конкурувати на нашому ринку, навіть зі своїми новими технологіями», – підкреслює Олексій Кущ.

Орієнтуємося на Європу

У розвинених країнах подібної практики не існує. Не використовують «напрацювання» українського бізнесу і міжнародні компанії, які працюють в Україні.

«У Європі не прийнято оформляти найманих працівників як ФОП. Серед міжнародних компаній, які працюють в Україні, такої практики ми практично не спостерігаємо. Український бізнес вдається до спроб мінімізувати податки, намагаючись стати конкурентнішою на ринку. Підприємства, які оформляють договори з фізособами-підприємцями, не платять податків із зарплати, цей обов’язок перекладається на ФОП. За рахунок цього вони можуть економити. При такому підході може страждати, звісно, і соціальне забезпечення працівників», – говорить територіальний директор кадрової компанії «ANCOR Ukraine» Юрій Перч.

Що чекає айтішників?

Одним із питань, які гаряче обговорювалися після першого подання законопроєкту, було питання про форму працевлаштування працівників сфери IT. Багато з них числяться саме ФОП, і вони порахували цей законопроєкт спробою знищити галузь.Реклама

Юрій Перч вважає, що сфери IT нововведення не сильно торкнуться.

«У сфері IT переважно робота проєктна. Тобто з’являється замовлення, якийсь проєкт – програмісти працюють, немає проєкту – шукають іншого замовника. Тому для сфери IT робота за цивільно-правовими договорами не є чимось ганебним», – говорить він.

Як «визначатимуть» порушників

У законопроекті сформульовані 7 ознак того, що взаємини є трудовими і повинні підкріплюватися трудовим договором.

1. Людина виконує роботу за дорученням і під контролем представника роботодавця.

2. Робота не передбачає конкретних результатів за певний період (на відміну від відрядної роботи).

3. У співробітника є робоче місце, він підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку компанії, в якій працює.Реклама

4. Компанія надає працівнику обладнання, сировину абощо.

5. Співробітникові систематично виплачується винагорода в грошовій або натуральній формі (зарплата).

6. Роботодавець встановлює тривалість робочого часу і часу відпочинку.

7. Роботодавець відшкодовує працівникові вартість поїздок та інші фінансові витрати, пов’язані з роботою.

Передбачено, що трудові відносини повинні оформлятися, якщо наявні мінімум три ознаки з семи.

Експерт: «Спочатку треба знизити оподаткування праці»

Олексій Кущ вважає, що ідея боротьби з фіктивним працевлаштуванням – правильна, оскільки ліквідує конкурентну нерівність: всі змушені будуть працювати в однакових умовах.

Однак, на його думку, перш ніж починати боротьбу з тіньовим ринком праці, слід було б знизити податкове навантаження на зарплатний фонд.

«Я вважаю, що спочатку потрібно було провести «фіскальну революцію». Тобто різко знизити оподаткування праці – відсотків до 10 – і збільшити оподаткування капіталу і активів багатих людей. А вже після цього можна змінювати вимоги і після певного адаптаційного періоду вводити жорсткий механізм контролю – починати цю боротьбу з ФОП-конгломератами. Тоді б це спрацювало. Всі б виявилися в однакових умовах з точки зору мінімізації фонду оплати праці, відбулося б істотне відбілювання фонду оплати праці», – говорить він.

За інформацією економіста, зараз в Україні в тіні перебуває близько 60% фонду оплати праці. Якщо знизити податкове навантаження, «тінь» зменшилася б до 5-10 відсотків.

«Ми б отримали білу структуру ринку праці, фонду оплати праці. І можна було б прийняти спеціальний закон про компанії, які створюють групи платників єдиного податку, конгломерати ФОП. І там потрібно було б прописати всі критерії, маяки, які дозволяють їх виявляти, і механізми контролю. Тоді б це правильно спрацювало. А так цей законопроєкт буде сприйнятий суспільством негативно, як черговий наїзд на підприємців. Тобто здорова ідея може потонути в лавині критичних зауважень», – прогнозує Олексій Кущ.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *