“Український центр європейської політики” презентував результати дослідження про основні бар’єри на шляху до успішної цифровізації України. А також про кроки, які необхідно зробити, щоб запровадити цифровий безвіз із ЄС цифрового безвізу з ЄС. Як розповіла під час презентації у Прес-центрі Українського кризового медіа-центру виконавча директорка “Українського центру європейської політики” Любов Акуленко, цифровий безвіз із ЄС – це одна з небагатьох сфер, де Україна зараз може повністю інтегруватися в ЄС, і фактично отримати режим внутрішнього ринку. “У дослідженні ми хотіли показати, яким чином інструменти, які дає єдиний цифровий ринок ЄС, ми можемо використовувати в Україні, щоб покращити життя наших громадян і бізнесу. Якщо ми повністю інтегруємося і будемо використовувати інструменти цифрового ринку з ЄС, ми можемо отримати від 2,5 до 3,5 млрд доларів в товарах, і до півмільярда вигод у послугах. Але треба розуміти, що треба зробити, щоб ці цифри відчули українські громадяни і бізнес. Зараз, в рамках угоди про асоціацію в нас чітко визначено, грубо кажучи, домашнє завдання для приєднання до єдиного цифрового ринку ЄС – три напрямки: телекомунікаційний сектор, електронні довірчі послуги та електронна комерція”, – розповів Андрій Мелащенко, експерт, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова Національної академії наук України. Читайте також: Інтеграція України у Єдиний цифровий ринок ЄС спровокує зростання ВВП на 2,4-12,1% – дослідження Гульсана Мамадієва, генеральна директорка Директорату європейської інтеграції Міністерства цифрової трансформації України розповіла, що усі основні цілі Міністерства дуже тісно вплетені у стратегію євроінтерграції. “Порівняно із іншими угодами про асоціацію з ЄС, у нас є унікальніа можливість отримати режим внутрішнього ринку. Ми маємо вікно можливостей, визначити для себе, що таке режим внутрішнього ринку, як він буде функціонувати на умовах, які будуть вигідні ЄС і Україні. Це безбар’єрна торгівля у секторі електронних комунікацій. І це означає, що українські юридичні особи зможуть вільно надавати послуги в ЄС, і навпаки”, – пояснила Гульсана Мамадієва. На її думку, проведене дослідження дуже красномовне і корисне для прийняття рішення, адже додаткові 12% до ВВП країни – це є дуже хорошим мотиватором. Зі свого боку, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом Марія Мезенцева розповіла, що Комітет працює над внесенням змін до податкового кодексу, які дадуть змогу розробити чіткий алгоритм в питаннях пов’язаних із електронним документообігом  платників податків та проведенням документальних електронних перевірок. Заступник міністра фінансів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександр Грубіян розповів про основні кроки міністерства у напрямку впровадження системи електронного контрактингу у сфері публічних державних фінансів.

Оригінал статті — на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/tsyfrovyj-bezviz-iz-yes-yak

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *