Вступ Демократична громадянська освіта є важливою складовою становлення громадянського суспільства в Україні, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтацій та самосвідомості людей. Громадянська освіта є важливою складовою навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі. Це складний і багатоаспектний процес, що вимагає системного залучення політичних, наукових та практичних освітніх і виховних зусиль. Протягом останнього десятиріччя в Україні формується система демократичної громадянської освіти. За цей термін напрацьовані: • певна правова і методологічна база, відображена у законодавстві України в галузі освіти, у Державному стандарті освіти і навчальних програмах; • спрямування змісту, методів і форм викладання соціогуманітарних предметів на розв’язання завдань громадянської освіти; • окремі курси громадянської освіти (за вибором і факультативні) для різних класів і досвід викладання таких курсів та організації позакласної діяльності учнів, спрямованої на набуття ними громадянознавчих знань, умінь і ціннісних орієнтацій; • значна кількість педагогічних розробок цієї тематики, як у вигляді посібників, дидактичних матеріалів, рекомендацій МОН України, так і у практиці роботи обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти й окремих вчителів; • частина вчителів і методистів, які пройшли перепідготовку за спеціалізацією «громадянська освіта» в рамках міжнародних проектів і відповідних тренінгів. Отже, можна констатувати, що в Україні нагромаджено значний досвід у галузі громадянської освіти і виховання, але він потребує ґрунтовного аналізу та осмислення. В межах даного проекту передбачалось переглянути вже існуючі в нашій країні елементи системи громадянської освіти для визначення можливостей їхнього вдосконалення. Хоча проект головним чином спрямовано на старший ступінь загальноосвітньої школи було проаналізовано також документи і матеріали початкової та основної ланок з метою цілісного та всебічного аналізу системи громадянської освіти, її наступності і безперервності. Тому, робоча група мала на меті окреслення складових громадянської компетентності учнівської молоді України, здійснення системного аналізу того, як забезпечено формування громадянської компетентності у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи на законодавчому і концептуальному рівнях, якими є відповідні принципи, завдання та підходи до визначення змісту громадянської освіти, а отже і вимоги до її результатів. Загальну мету конкретизовано у наступних завданнях: • проаналізувати й систематизувати правові та теоретико-концептуальні основи громадянської освіти в Україні; • проаналізувати європейські підходи до громадянської освіти («Громадянська освіта в школах Європи», Ешусіісе, червень 2005, «Загальноєвропейське дослідження політичного принципу «освіта для демократії», Рада Європи, «Освіта та навчання 2010»), концептуальні документи, розроблені проектом «Освіта для демократії в Україні» (з питань громадянської освіти) та Академією педагогічних наук України і на цій основі визначити поняття громадянської компетентності учня як однієї з ключових компетентностей — висхідної категорії, що може розглядатись як базовий еталон навчального результату для громадянської освіти (знання, уміння та цінності); • відповідно до базового еталону проаналізувати навчальні плани і програми для 12- річної школи та визначити можливість кожного ступеню в розв’язанні завдань громадянської освіти; • визначити можливості удосконалення системи громадянської освіти в Україні; • визначити критерії навчальних програм з точки зору забезпечення міжпредметного підходу до ГО. Результати виконання зазначених завдань викладено у пропонованому нижче документі, що складається з чотирьох основних розділів. У розділі І «Теоретико-методологічні засади громадянської освіти й формування громадянської компетентності молоді в умовах розбудови української державності» проаналізовано ключові документи національної політики в галузі освіти, відповідні нормативно-правові акти, європейські підходи до громадянської освіти, результати попередніх досліджень педагогічної науки, окреслено основні концептуальні засади формування громадянської компетентності, визначено її зміст і складові, розроблено базовий еталон громадянської компетентності учнів середньої загальноосвітньої школи. У розділі II «Потенціал сучасного змісту освіти у формуванні громадянської компетентності» проаналізовано Державні освітні стандарти початкової, основної та старшої школи, систематизовано громадянознавчі знання, уміння та цінності, формування яких передбачено стандартом, зіставлено зміст стандарту з визначеним групою базовим еталоном громадянської компетентності. У розділі розглянуто: елементи громадянської освіти у початковій школі (2.1), можливості основної школи у вихованні громадянина (2.2), старшу школу як головну ланку громадянської освіти учнів (2.3). У розділі III документа «Відповідність змісту освіти в сучасній школі України цілям громадянської освіти» представлено систематизовані результати аналізу Державного стандарту і навчальних програм різних ступенів школи у порівнянні з цілями громадянської освіти і базовим еталоном громадянської компетентності. У розділі ІУ «Напрями вдосконалення громадянської освіти в Україні»вміщені методичні рекомендації робочої групи, напрацьовані з урахуванням результатів проведеного аналізу. Розділ І. Теоретико-методологічні засади громадянської освіти й формування громадянської компетентності молоді в умовах розбудови української державності Громадянська освіта має на меті підготовку молоді до активної участі у житті демократичного суспільства і розвитку демократичної культури. Громадяни мають вчитися бути вільними, незалежними та творчими, критично мислити, знати свої права і обов’язки, уміти працювати в колективі, вести діалог та переговори. Відповідно до Резолюції міністрів освіти держав-членів Ради Європи (2000)’, громадянська освіта ґрунтується на процесуальному та багатовимірному підході до громадянства, що включає: • політичний вимір — участь у процесі прийняття рішень та використання політичної влади; • правовий вимір — — знання та використання прав громадянина та дотримання його обов’язків; • культурний вимір — повага до історії і культури інших народів, внесок у розбудову мирних міжнаціональних відносин; • соціальний та економічний вимір — боротьба з бідністю та відчуженням, пошук нових форм праці і зміцнення громади, виявлення економічних чинників розвитку демократичного суспільства; • європейський вимір — усвідомлення єдності та багатоманітності європейської культури, навчання жити в європейському контексті; 1 Ргоіесї оп «Есіисаііоп ґог Оеітюсгаіїс СіїігепзЬір»: Кезоіиїіоп асіорїесі Ьу ІЬе Соипсії оГЕигоре Міпізіегз оґЕсІисаІіоп аі Леіг 20* ЗЄ55ІОП іп Сгасспу, Роїапсі, 15 -17 ОсІоЬег 2000. 8їгазЬоиг§: Соипсії оґЕигоре. Оос.ОСІУ/ЕОІЖЛТ (2000) 40. • глобальний вимір — усвідомлення та сприйняття глобальної солідарності. Результатом громадянської освіти має стати сформованість у молоді громадянської компетентності як складного особистісного утворення. Під компетентністю людини експерти Ради Європи2 розуміють спроможність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби. Кожна ключова компетентність є певною системою ставлень, цінностей, знань, умінь і навичок, які набуваються людиною зокрема й у процесі навчання. Вона дозволяє людини визначати і розв’язувати незалежно від контексту проблеми, що є характерними для певної сфери діяльності. У Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, розробленій АПН України (2000), в Україні поняття «громадянськість» визначається як духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини, що зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни. З цим пов’язані більш або менш лояльне ставлення людини до встановлених в державі порядків, ‘законів, влади, відчуття власної гідності, знання і повага до прав людини, чеснот громадянського суспільства, готовність та вміння домагатися дотримання власних прав та обов’язків. Проявом сформованої громадянськості особистості виступає її громадянська компетентність — здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права і обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства. Громадянська компетентність є однією з ключових компетентностей особистості (уміння вчитись, соціальна, загальнокультурна, здоров’язберігаюча, ІКТ-компетентність, громадянська, підприємницька ключові компетентності 3), які визначені сьогодні як орієнтири розвитку української освіти. Вона формується як результат громадянської освіти й містить згідно Концепції громадянської освіти в школах України (розроблена групою українських педагогів у рамках проекту «Освіта для демократії в Україні», 2001): • громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи функціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному полі демократичної держави; • громадянські уміння та досвід участі у соціально-політичному житті суспільства та практичного застосування знань; • громадянські чесноти — норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянину демократичного суспільства. Таке розуміння громадянської компетентності в цілому співпадає з баченням змісту цієї категорії, наданому за результатами дослідження щодо ключових компетентностей у державахчленах Євросоюзу, що було проведено Еигусіісе (Інформаційна мережа освіти в Європі). Зокрема у цьому документі зазначається, що громадянська компетентність є одною з соціальних компетентностей й означає поінформовану й активну участь особи в житті суспільства, до якого вона належить як на рівні місцевої громади, так і державному та міжнародному рівні . Нормативною базою громадянської освіти в Україні, що сформована протягом останніх років р певна сукупність правових актів різної юридичної сили, що врегульовують суспільні віднбсини в галузі освіти. Закони України «Про Освіту» (1991 р.) і «Про загальну середню освіту» (1999 р.) містять загальні положення щодо ролі освіти у вихованні громадянина, окреслює засади та 2 ОеГтніоп апсі 8е1есїіоп оґСотреІепсіез. Тпеогеїісаі апсі Сопсергааі Роипсіаііопз (ВЕ8ЕКО)/ 8ІгаІе§у Рарег оп Кеу Сотреіепсіез. Ап оуегагсЬіп§ Ргате оГЯеґегепсе ґог ап Аззезтепі апсі КезеагсЬ Рго§гат — ОЕСВ. ‘ Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті У зб. Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українські перспективи/Під заг.ред.О.Овчарук .- К., 2004.- С.22 4 Кеу Сотреіепсез. А Веуе1оріп§ сопсері іп §епега! сотриїзогу ейисаііоп (2002) Еигусіісе, р. 16. принципи освіти, що безпосередньо відповідають завданню розвитку демократичної громадянськості підростаючого покоління. У Законі «Про загальну середню освіту» вперше згадується поняття громадянської свідомості як засади загальної середньої освіти. Цей закон також формулює завдання загальної середньої освіти, серед яких на першому місті стоїть завдання виховання громадянина України. Деякі з визначених цим документом завдань безпосередньо розкривають зміст громадянської освіти: «виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українського народу та інших народів і націй» Важливим з точки зору демократизації школи в цілому є положення цього акту про сприяння розвиткові самоврядування у загальноосвітніх навчальних закладах як одне з основних завдань органів управління системою загальної середньої освіти. Подальшу конкретизацію проблема ролі школи в процесі формування демократичної громадянськості молоді одержала в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (2001 р.). Концепція висуває перед 12-річною школою завдання підготовки всебічно розвиненої, моральної, психічно і фізично здорової особистості, «виховання школяра як громадянина України, національна свідомого, вільного, демократичного, життєво і соціальна компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення у різноманітних життєвих ситуаціях». У цьому документі зазначається, що на рівні початкової школи створюються умови для набуття учнями досвіду культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. В основній школі велика увага приділяється формуванню здорового способу життя, правовому й екологічному вихованню. На старшому ступені завершується формування цілісної картини світу, оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями працювати з інформацією та практично застосовувати набуті знання. Концепція наголошує на необхідності демократизації школи, яка визначається її відкритістю перед суспільством, участю учнів, батьків, педагогів та громадськості у її діяльності та відповідальністю перед споживачами освітніх послуг і державою. Методологічною основою визначення змісту освіти Концепція називає загальнолюдські і національні цінності, зосередження на актуальних та перепекти них інтересах дитини. А детермінантою його є українознавче спрямування. Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), вбачає мету державної політики щодо розвитку освіти у «створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід ‘ємну складову європейської та світової спільноти». У доктрині підкреслюється значення освіти для формування цінностей громадянського суспільства, а також необхідність виходити за межі національного громадянства і виховувати в молоді відчуття приналежності до європейської та світової цивілізації. Важливим щодо завдань і змістуг громадянської освіти є положення про те, що держава повинна забезпечувати виховання особистості з демократичним світоглядом, яка орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється, є конкурентноспроможною на ринку праці. Значну увагу в доктрині приділено національному характеру освіти і національному вихованню, метою якого є «виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити і громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури». Громадянське виховання разом з патріотичним розглядається як складова національного виховання. Підкреслюється в доктрині й завдання виховання відповідальних громадян: «Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають почуття відповідальності за долю країни, її соціальноекономічне процвітання». Важлива роль відводиться освіті як чиннику формування нової ціннісної системи суспільства, яка має бути «відкритою, варіативною, … толерантною, здатною забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах прав особистості, зменшення соціальної нерівності». Таким чином, аналіз документів, що складають правову основу сучасної освітньої політики в Україні, дозволяє зробити деякі висновки. Основи сучасного розуміння громадянської освіти закладались на початку 90-х років у контексті визначення демократичних принципів і засад освіти і виховання особистості в умовах незалежної України. Наприкінці XX — на початку XXI ст. ідея громадянської освіти поступово розвивалась і збагачувалась у таких напрямах: — сформульовано і конкретизовано мету формування громадянина України, як важливу складову загальних цілей сучасної освіти; розкриті основні завдання виховання громадянина, серед яких засвоєння школярами соціальних знань, формування компетентностей, соціальне значущих установок особистості; — визначено поняття „громадянської освіти» й деякі основні її характеристики; окреслено компоненти та визначено пріоритети змісту громадянської освіти; — наголошено на необхідності демократизації шкільного життя та зв’язку школи з громадою; — зазначено доцільність розвитку та запровадження активних і особистісно-орієнтованих методик і технологій навчання і виховання. Визначені в основних нормативно-правових актах засади, принципи розвитку освіти — плюралізм, полікультурність, багатоманітність, толерантність, колективні та індивідуальні права та обов’язки, свободу, соціальну справедливість, самоусвідомлення (національне, європейське, глобальне) та інші, є ключовими поняттями демократичної громадянської освіти5 . Вони відповідають як національним пріоритетам, так і загальносвітовим та європейським стандартам у галузі громадянської освіти. Аналіз вищеназваних нормативно-правових актів і Концепцій громадянської освіти й громадянського виховання дозволяє визначити зміст громадянської освіти, що забезпечує формування громадянської компетентності особистості, як сукупність: <» громадянських знань а) філософсько-культурологічні — про громадянські, демократичні, загальнолюдські, національні норми і цінності; культуру світової цивілізації та культурну спадщину українського народу; б) політологічні про типи держав, політичне влаштування суспільства, про механізми функціонування політичної системи та влади в Україні, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему; — про особливості взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх відповідальність перед громадянами; про сутність громадянського суспільства; — про систему соціального забезпечення і соціального захисту; — про ефективні форми взаємодії з представниками владних структур та інших установ; 5 Рго)есІ оп «Есіисаііоп ґог Оетосгаїіс СШгепзЬір»: Кезоіиііоп агїоріесі Ьу ІЇІе Соипсії оГЕигоре Міпізіегз оГЕсІисаІіоп аі йіеіг 20* 5Є58ІОП іп Сгасо\у, Роїапсі, 15-17 ОсІоЬег 2000. 3!газЬоиг§: Соипсії оґЕигоре. Оос.ВОІУ/ЕВи/СІТ (2000) 40. в) правові про права людини, механізми їх захисту; про головні правові норми, що визначають правочинну поведінку особи в Україні; г)економічні про фінансову, податкову і бюджетну систему держави та органів місцевого самоврядування; суть ринкових відносин; основні економічні принципи; рушійні сили економічного розвитку; економічні права д) соціальні соціальне ефективну поведінку особистості; стратегії взаємодії та спілкування з іншими; способи розв’язання конфліктних ситуацій; «»» громадянських умінь а) у політичній сфері суспільного життя — орієнтуватися у проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні та визначати власну Позицію — застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі та громадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу на владні структури; — ініціювати громадську активність; б)у правовій сфері суспільного життя — реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обов’язків в межах місцевої громади, держави та її політичних інститутів, використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України, відповідають інтересам самореалізації особистості та захищають її права людини і громадянина. в)у соціальній сфері суспільного життя — ефективно спілкуватися, застосовувати моделі поведінки, характерні для високої культури міжлюдських (міжгрупових і міжособистісних) взаємин; — долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, визнавати та приймати різноманітність, йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами заради соціального миру в державі; — прислухатися, розуміти та тлумачити доводи інших людей, — розглядати альтернативи дії та поведінки та піддавати їх аналізу з етичної точки зору; — розробляти стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільства в складних ситуаціях особистого та громадського життя; — робити свідомий вибір, — застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи власні інтереси, інтереси і потреби інших громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави. — брати участь в самоорганізації, самоуправлінні дітей та молоді є) в економічній сфері суспільного життя — реалізовувати та відстоювати свої права як суб’єкта ринкових відносин, споживача і платника податків; — встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки; — орієнтуватись в умовах вільного ринку; д) загальнопізнавальні — мислити критично й незалежно; — критично сприймати інформацію, зокрема щодо способів думок та філософських, релігійних, соціальних, політичних та культурних концепцій, самостійно її аналізувати та застосовувати; — формулювати, висловлювати і захищати публічно власну позицію; — вести дискусію на захист своєї точки зору *»* громадянських цінностей, ставлень, установок а) загальнолюдські доброта, чуйність, милосердя, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до батьків, роду, бережливе ставлення до природи б)демократичні (громадянського суспільства) — відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості як абсолютної цінності; — повага до законів; — визнання демократичних цінностей як головних: свобода, справедливість, рівність можливостей, здатність жити разом, повага до честі й людських прав, солідарність, захист довкілля, відданість миру,; — лояльне і водночас вимогливе ставлення до влади; — активна громадянська позиція, впевненість у сво’їй спроможності впливати на життя суспільства; — повага до інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, міжкультурне взаєморозуміння, толерантність в)національні — обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною, державою; — віра в духовні сили своєї нації, її майбутнє; — любов до України та рідного краю, повага до національної історії, культури, мови, традицій. У Рекомендаціях Комітету міністрів РЄ6 визначені умови набуття молоддю європейських країн громадянської компетентності, які є актуальними й для України: активна участь учнів, студентів, викладачів і батьків у демократичному управлінні навчальним закладом; демократизація методів навчання та виховання, взаємовідносин суб’єктів навчальновиховного процесу; — поширення методів, орієнтовани^ на особистість учня і студента, зокрема реалізація педагогічних проектів, що ґрунтуються на спільній колективній меті та співпраці учасників, незалежно від того, чи такі проекти висуваються класом, школою, місцевою, регіональною, національною, європейською або міжнародною спільнотою чи різноманітними організаціями громадянського суспільства, які опікуються освітою з питань демократичного громадянства (неурядові установи, підприємства, професійні організації); сприяння дослідженням, індивідуальному навчанню та ініціативі; фбрмування освітніх підходів, що тісно пов’язують теорію з практикою; залучення учнів і студентів, до індивідуального та колективного оцінювання якості навчання, зокрема в рамках зазначених вище педагогічних проектів; — заохочення обмінів, зустрічей та партнерства між учнями, студентами та вчителями з різних навчальних закладів з метою поліпшення міжособистісного взаєморозуміння; 6 Есіисаііоп ґог Оетосгаїіс СШгепзЬір 2001 — 2004: Кесоттепйаііоп (2002) 12 оґ те СоттіПее оґ Міпізіегз Іо тетЬег зіаіез оп есіисаііоп Й)г йетосгаїіс сШгепзЬір/ Асіоріесі Ьу те СоттіПее оґ Міпізіегз оп 16 ОсІоЬег 2002 аі те 812* тееІіп§ оґте Міпізіег’ Оериііез. 8їгазЬоиг§: Соипсії оГЕигоре. Оос.ОСІУ/ЕОШСІТ (2002) 38. р. 4. — поширення підходів та методів освіти, що сприяють вихованню у суб’єктів навчальновиховного процесу толерантності та поваги до культурної та релігійної багатоманітності; зближення формальної та неформальної освіти; — встановлення відносин громадянського партнерства між школою та сім’єю, громадою, трудовим колективом та ЗМІ. Розділ II. Потенціал сучасного змісту освіти у формуванні громадянської компетентності Робочою групою проведений аналіз Державних стандартів всіх ступенів школи відповідно до чинних нормативно-правових актів, що врегульовують суспільні відносини в галузі освіти й еталону громадянської компетентності. Результати аналізу систематизовано відповідно до трьох ступенів школи. 2.1. Елементи громадянської освіти у початковій школі Особливістю завдань громадянської освіти в початковій школі є створення умов для формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини і громадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. Розвиваються комунікативні здібності дитини, що дозволяють їй інтегруватися в суспільство, уміння спілкуватись і розв’язувати конфлікті ситуації через діалог. У Державному стандарті початкової школи сформульована мета освіти: „всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і уміння вчитися… діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у різних видах завдань «. Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такі елементи змісту громадянської освіти: 1. ,, Мови і літератури » • вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови; • формування комунікативних умінь; • формування елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої компетенції; • формування інтелектуально-розвиненої особистості, громадянина України 2.,,Людина і світ » • усвідомлення школярами своєї належності до природи і суспільства; • створення елементарної бази для засвоєння учнями різних видів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм і традицій; • формування патріотизму, поваги до української держави, її символіки, свідомого бажання зробити свій внесок у становлення української держави як рівноправного члена світової спільноти. 3. «Мистецтво» • розуміння і творення художніх образів; • формування потреби у художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні 4. «Математика » • формування початкових умінь доказово міркувати, пояснювати свої дії 5. «Здоров ‘я і фізична культура » • виховання позитивних моральних і вольових якостей; 6. «Технології» • сприяння формуванню активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності. Зміст освітніх галузей початкової школи має забезпечувати формування в учнів сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей. Елементи громадянських знань, що входять до змісту освітніх галузей Державного стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином: а)культурологічні • про головні історичні події та елементи культурно-історичного середовища, про минуле свого краю і його традиції, про визначні історичні постаті й діячів; • про культуру та національні риси українців 6)пол ітологічні • про співжиття в громадянському суспільстві; • про державну символіку; • про територію та кордони України; • про етнічний склад населення; • про державний устрій; в)правові, • про права людини та рівноправність; • про основні правопорушення і юридичну відповідальність за них; • про взаємні обов’язки батьків і дітей г)економічні • про природу та економіку України; ^соціальні • про сім’ю, школу, однолітків; • про правила співжиття і взаємодію людей у сім’ї, колективі; • про правила етикету. • про історію і традиції школи; • про моральні вимоги до товаришування і дружби Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей Державного стандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином: а) у політичній сфері суспільного життя • висловлювати патріотичні почуття б)у правовій сфері суспільного життя • розповідати про державні символи України; • дотримуватись свідомої дисципліни в)у соціальній сфері суспільного життя оцінювати власні вчинки та вчинки однолітків; — брати участь у житті школи; — демонструвати повагу і толерантність до представників інших культур , національностей та конфесій; виконувати моральні вимоги до товаришування і дружби; уміти взаємодіяти з іншими людьми; будувати відносини з іншими на основі загальнолюдських моральних цінностей і поваги до прав людини; роз){міти і виконувати свої домашні обов’язки; відповідати за свої вчинки; — толерантно ставитись до думок інших; давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуації, спираючись на власний досвід; виявляти емоційно-позитивне ставлення до праці; — дотримуватись норм етикету в спілкуванні д) загальнопізнавальні виявляти зв’язки між явищами і робити самостійні висновки; уміти говорити, слухати і розуміти; брати участь у культуро-творчій і культуро-оздоровчій діяльності; вести діалог; формулювати власне висловлювання і критично оцінювати його; самостійно працювати з книгою; висловлювати своє ставлення до прочитаного; розказувати про ключові постаті в культурі та історії народу. Громадянознавчі цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту початкової школи, можуть бути об’єднані у такі основні групи: а)загальнолюдські милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, повага до прав інших людей, дбайливе (бережливе) ставлення до природи і довкілля; неповторність і самоцінність кожної людини, життя людини, доброта, працьовитість, наполегливість, скромність, вірність, поступливість, обов’язковість. б)демократичні (громадянського суспільства) толерантність, права інших людей, активність в) національні: гордість за державу, повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини, рідної і державної мов; вшанування діячів культури та національних героїв, традицій українського народу Висновки Експертний аналіз тексту Державного стандарту початкової школи дає підстави стверджувати, що на даному етапі створюються умови для всебічного розвитку та виховання особистості молодших школярів, засвоєння моральних цінностей, правил поведінки, елементарних знань про державу, закони, права, обов’язки і відповідальність людини і громадянина. Закладаються основи вмінь і навичок, що дозволяють їм інтегруватися в суспільство на рівні родини, класу, школи, уявлення дітей про національні та демократичні цінності. Освітніми галузями, в яких найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є «Людина і світ», а також „Мови і літератури». Освітня галузь «Людина і світ» поєднує природознавчий та суспільствознавчий компоненти змісту. Відповідно навчальні програми освітньої галузі передбачають інтегроване вивчення суспільствознавства і природознавства та охоплює такі змістові лінії: «Людина як особистість», «Людина, природа і суспільство», «Людина серед людей», «Рідний край», «Україна», «Земля» і «Нежива та жива природа». Таке щільне переплетення суспільствознавчого і природознавчого компонентів в межах одного навчального предмету ускладнює ефективне засвоєння дитиною громадянознознавчих знань, умінь і цінностей. Освітня галузь «Мови і літератури» спрямована на формування комунікативних умінь і створення можливостей для набуття елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої компетенції. Ці громадянознавчі аспекти головним чином реалізуються в відповідних навчальних програмах через тематику навчальних текстів та тем для висловлювань учнів. У решті галузей розвиток громадянської компетентності формулюється на рівні цільових установок, не конкретизованих у змісті галузей. У Державному стандарті не повною мірою використано можливості міжпредметного підходу до формування громадянської компетентності учнів. 2.2. Можливості основної школи у вихованні громадянина Особливістю завдань громадянської освіти в основній школі, як зазначено у Державному стандарті «є створення умов для всебічного розвитку особистості на засадах загальнолюдських та національних цінностей, формування в учнів активної соціальної та громадянської позиції, сприяння їх включенню у життя суспільства, розуміння ними значущості знань для соціального становлення людини та її свідомої орієнтації у сучасному світі, гуманізації і демократизації шкільної освіти». 10 Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такі елементи змісту громадянської освіти: 1. «Мови і літератури » — засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, різних видів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм та традицій. формування комунікативної компетенції, виховання ціннісних орієнтацій, гуманістичного світогляду, поваги до традицій свого народу, особистісних рис громадянина України, толерантного ставлення до інших народів, взаємоповаги між націями і народами, почуття причетності до європейської спільноти. 2. «Суспільствознавство» — виховання активного, компетентного громадянина, патріота України, підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем; формування національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до інших народів, активної соціальної та громадянської позиції, правової свідомості, необхідності дотримання правомірної громадянської поведінки, економічного мислення, — створення умов для свідомої орієнтації учнів у сучасному світі та суспільстві, розвиток вмінь та навичок знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її; формулювати, висловлювати та доводити думку, робити свідомий вибір, пояснювати і відстоювати власну точку зору шляхом ведення дискусії; розмірковувати, спілкуватися, співпрацювати у навчанні, розв’язувати будь-які проблеми; реалізувати і захищати свої права, виконувати громадянські обов’язки. 3. «Естетична культура» формування в учнів системи естетичних цінностей як інтегральної основи світогляду. 4. «Математика» громадянське виховання, формування позитивних рис особистості. 5. «Природознавство» — орієнтація учнів на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи, — вироблення в учнів вмінь приймати виважені рішення в природокористуванні, — формування екологічної культури . 6. «Технологія» — підготовка учнів до активної трудової діяльності, виховання активної життєвої позиції, — формування в учнів умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, здійснення допрофесійної і професійної підготовки 7. «Здоров ‘я та фізична культура » — набуття навичок соціальної адаптації, — підготовка учнів до активної участі у забезпеченні повноцінного тривалого життя, до захисту Вітчизни та служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Зміст освітніх галузей старшої школи має забезпечувати формування в учнів сукупності громадянознавчих знань, умінь, установок та цінностей. Громадянські знання, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшої школи, можуть бути класифіковані таким чином: а) філософсько-культурологічні — про культуру та культурну спадщину українського народу та інших народів світу, багатоманітність і єдність європейської культури, вплив античної спадщини на світову культуру; — про загальнолюдські, національні і конкретно-історичні норми і цінності, особливості національних культур (звичаї, традиції, свята, діячі), творчість відомих композиторів та художників; — про міграції та культурні обміни, про полікультурність; — про філософські погляди на людину, її буття, природу і світ у різні історичні періоди (античність, Середньовіччя, епоха Відродження, Просвітництво тощо); 11 — про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх суджень щодо прочитаного. б) політологічні — про політичний устрій суспільства ( східні деспотії та демократію античного часу), структуру, роль інститутів державної влади на різних етапах їх розвитку, основні процедури, за якими можуть взаємодіяти громадянин і держава; — про риси індустріального суспільства і домінування «європейського світу» у період Нового часу; — про політичні, соціальні, релігійні і національні рухи як елементи громадянського суспільства, про політичні групи індустріального суспільства; — про державну символіку та окремих історичних діячів. в) правові — про права і обов’язки громадян, виникнення уявлень про права людини та їх еволюцію; — про роль права як чинника впорядкування суспільних відносин, правомірну і неправомірну поведінку, правопорушення і юридичну відповідальність; — про громадянство України, правовий статус громадян України, основні права, свободи громадян та засоби їх захисту, обов’язки громадян; — про закони щодо охорони здоров’я. г)економічні — про економічні чинники розвитку демократичного суспільства; — про сутність ринкових відносин та основні економічні принципи, появу грошей та товарногрошових відносин; — про основні проблеми взаємодії суспільства і природи; — про міжнародну співпрацю; — про заняття населення; — про підприємницьку діяльність, інформаційно-комунікативні технології, роботу з інформацією. є) соціальні (людинознавчі) — про соціальну структуру (соціальні групи) суспільства, життя та взаємодію різних соціальних груп, соціальні конфлікти і шляхи їх конструктивного розв’язання; — про історію заселення материків, спільні риси та відмінності у цивілізаціях Сходу і Заходу; — про міжнаціональні відносини, шкідливість міжнаціональних, релігійних та інших видів упереджень; — про фізичне та соціальне здоров’я людини, основні функції сім’ї і громади щодо збереження здоров’я; — про боротьбу з бідністю та відчуженням; — про людину і техніку; — про розвиток і функції сім’ї та громади, про етику сімейних відносин на різних етапах історичного розвитку. Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей стандарту основної школи, можуть бути класифіковані таким чином: а) у політичній сфері суспільного життя — аналізувати процес державотворення (у тому числі і на українських землях); класифікувати політичні рухи за різними ознаками; — орієнтуватися у політичному житті минулих часів і давати їм власну оцінку, б) у правовій сфері суспільного життя — характеризувати правовий статус громадян у різних державах в різні історичні періоди; — порівнювати статус громадян з сучасними міжнародними стандартами; — аналізувати прості правові документи; в) у соціальній сфері суспільного життя — толерантно ставитися до поглядів інших людей, визначати причини конфліктів і шляхи їх розв’язання у релігійних, міжнаціональних і міждержавних конфліктах; 12 — визначати власні життєві цінності і орієнтири; — аналізувати власний досвід ефективного спілкування та співпраці; — керуватися у поведінці моральними нормами і цінностями, дотримуватися правил етикету; г) в економічній сфері суспільного життя — характеризувати економічні процеси відповідно до історичних періодів; д) загальнопізнавальні -здобувати, оцінювати інформацію з історичних джерел та її тлумачення; — пояснювати закономірності розвитку людства; — знаходити у минулому корисний досвід для власної практичної діяльності; — формувати власну думку, висловлювати її усно та письмово, доводити власну точку зору і відстоювати її шляхом участі у дискусіях; — застосовувати набуті теоретичні знання для аналізу та оцінки суспільних подій та явищ; — користуватися основними комунікативними стратегіями, узагальнювати інформацію і робити на її основі власні висновки; — співпрацювати і спілкуватися, конструктивно розв’язувати конфлікти; — робити свідомий вибір; — співвідносити зображені у творах ситуації з власним досвідом, корегувати свої життєві орієнтири, висловлювати особисто-ціннісне ставлення до творів мистецтва; — реалізувати і захищати свої права; — користуватися законами щодо охорони здоров’я. Громадянські цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту основної школи, можуть бути об’єднані у такі основні групи: а)загальнолюдські добро, милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, дбайливе ставлення до природи і довкілля, гуманізм, демократія, самоцінність кожної людини; б)демократичні (громадянського суспільства) — усвідомлення абсолютної цінності прав людини і свободи вільного вибору; — повага до прав інших людей; — толерантність; — позитивне ставлення до культурних відмінностей; в)національні повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини, рідної мови, патріотизм. Висновки В основній школі провідними освітніми галузями, де найбільш повно представлені громадянські знання, компетенції та цінності є «Мови і літератури» та «Суспільствознавство». Вони забезпечують засвоєння національних та загальнолюдських культурних і духовних цінностей, формування комунікативних компетентностей, толерантності, гуманістичного світогляду, особистісних рис громадянина України, почуття причетності до європейської спільноти; засвоєння учнями різних видів соціального досвіду, морально-правових норм та традицій, підготовку до взаємодії з соціальним оточенням, формування необхідності дотримання правомірної громадянської поведінки та вміння реалізувати і захищати свої права. В освітній галузі «Природознавство» громадянські знання, вміння та цінності найповніше представлені географічною компонентою, яка сприяє формуванню в учнів ціннісних орієнтацій щодо збереження природи, гармонійній взаємодії людини і природи, розширює їх знання про міжнародну співпрацю, звичаї, традиції та заняття населення. Освітня галузь «Естетична культура» дозволяє сформувати особистісно-ціннісне ставлення до творів мистецтва, творчості відомих композиторів та художників. Найменше громадянські знання, уміння та орієнтації представлені в освітніх галузях «Технології», «Здоров’я та фізична культура». Зовсім не представлені громадянські знання, уміння та орієнтації в освітній галузі «Математика». 13 У цілому слід зазначити, що зміст стандарту основної школи у порівнянні з еталонним поняттям „громадянська компетентність учнів» має цілий ряд розбіжностей, а саме: а) знаннєвий компонент знання переважають над уміннями, а політологічні знання переважають над іншими одиницями знань; — відсутні знання про громадянське суспільство, його ознаки та інститути, умови виникнення і функціонування (демократія, ринкові відносини, правова держава), функції громадянського суспільства (створення умов для реалізації потреб та інтересів суб’єктів громадянського суспільства; участь у формуванні політичної системи суспільства; захист громадянського суспільства від свавілля держави), громадські організації та законодавство про їх створення, відомості про історію становлення громадянського суспільства і осіб, які цьому сприяли, громадянське суспільство — як необхідну умову реалізації особи, задоволення нею своїх потреб та інтересів; б) вміння та навички — відповідно значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину залишається поза увагою стандарту, зокрема: навички дій і особистої участі (участь у процесі прийняття рішень та використання політичної влади; боротьба з бідністю та відчуженням, пошук нових форм праці і зміцнення громади, виявлення економічних чинників розвитку демократичного суспільства; усвідомлення та сприйняття глобальної солідарності, використовувати законні засоби впливу на владні структури; участь у реалізації заходів життя школи (самоврядування),громади та громадських організацій; набути елементарний досвід участі у демократичних процедурах ); — спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і уміннями: перелік одиниць знань не дає можливості забезпечити розвиток необхідних умінь, з іншого боку — пропонований перелік умінь не можна ефективно формувати саме на цьому змісті; — не ставиться завдання аналізувати події та явища суспільного життя з точки зору громадянської освіти; в) цінності та орієнтації — в стандарті недостатньо представлений емоційно-ціннісний компонент змісту громадянської освіти, — питання змісту не здатні сформувати в учнів не сприйняття таких ціннісних орієнтацій як зверхність, расизм, ксенофобія, національна, релігійна та ін. ворожнеча, пропаганда війни і насильства, тероризм, репресії, дискримінація. Необхідно зауважити, що стандарт основної школи не повністю забезпечує інтеграцію громадянських знань, вмінь, навичок, цінностей та орієнтацій у зміст освітніх галузей, що ставить процес формування громадянина в основній школі у залежність від суб’єктивної точки зору укладачів програм і авторів підручників. 2.3. Старша школа як головна ланка громадянської освіти учнів Особливістю завдань громадянської освіти в старшій школі є створення умов для свідомої орієнтації учнів в сучасному світі, суспільстві, формування в них активної соціальної та громадянської позиції, сприяння включенню школярів в соціально-політичне та економічне життя субпільства, підготовка учнів до майбутньої професії діяльності. Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такі елементи змісту громадянської освіти: 1. «Мови і літератури» формування комунікативної компетенції, соціальних навичок, світоглядних переконань; засвоєння духовних і культурних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і моральноетичному розвиткові 2. «Суспільствознавство » виховання активного, компетентного громадянина; 14 виховання в учнів рис патріота України; виховання в учнів толерантного ставлення та поваги до інших народів, правової свідомості, економічного мислення; — формування в учнів почуття власної гідності, відповідальності, особистого ставлення до подій та явищ суспільного життя, здатності мати власну активну життєву позицію, робити свідомий вибір, визначати особисті цілі, спрямовані на розвиток суспільства, держави, забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини; створення умов для свідомої орієнтації учнів в сучасному світі, суспільстві, формування в них активної соціальної та громадянської позиції, сприяння включенню школярів в соціально-політичне та економічне життя суспільства; підготовка учнів до майбутньої професії діяльності 3. «Естетична культура» формування в учнів системи естетичних цінностей як інтегральної основи світогляду 4. «Математика» — економічне, екологічне, громадянське виховання, формування позитивних рис особистості 5. «Природознавство» вироблення в учнів вмінь приймати виважені рішення в природокористуванні, цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем; формування екологічної культури учнів, вміння безпечно жити у високотехнологічному суспільстві 6. «Технологія» формування в учнів умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, здійснення допрофесійної і професійної підготовки 7. «Здоров ‘я та фізична культура » підготовка учнів до активної участі в забезпеченні повноцінного тривалого життя природних, техногенних та соціальних умовах, які постійно змінюються, вибору професії, до захисту Вітчизни та служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях. Зміст освітніх галузей старшої школи має забезпечувати формування в учнів сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей. Громадянські знання, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшої школи, можуть бути класифіковані таким чином: а) філософсько-культурологічні — про суспільство як складну самоорганізовану систему; — про місце людини в суспільстві; про філософські погляди на сутність людини, її буття і духовність, природу і світ; — про культуру та суспільство, культуру та релігію, людину і культуру, культуру виробничого середовища, діалог культур — про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх суджень щодо прочитаного; а) політологічні — про політичний устрій суспільства, життя в умовах тоталітаризму, демократії, політичну систему, політику і ідеологію, механізми функціонування політичної системи та влади в Україні, етику політичної діяльності; про політичну сферу та її роль у житті суспільства; про структуру, роль органів, інститутів державної влади, їх співвідношення з діяльністю політичних рухів, партій та громадських об’єднань; — про участь громадян у соціально-політичному житті, про участь молоді у розв’язанні громадських проблем, молодіжний рух в Україні та світі, основні процедури, за якими можуть взаємодіяти громадянин і держава; 15 про особливості організації та здійснення державної влади та місцевого самоврядування; про міжнародні організації; — про глобальні проблеми сучасності, єдність і зростання взаємозалежності сучасного людства, причини загострення стосунків в системі «людина — суспільство — природа»; про сутність громадянського суспільства, громадянський мир і співробітництво, співжиття в громадянському суспільстві; принципи і цінності демократичного громадянського суспільства, політичне життя громадянського суспільства; про плюралізм та роль ЗМІ в демократичному суспільстві в) правові про роль права як чинника впорядкування суспільних відносин, правомірну і неправомірну поведінку, правопорушення і юридичну відповідальність; про громадянство України, правовий статус громадян України, основні права, свободи громадян та засоби їх захисту, обов’язки громадян; г)економічні про сутність економічних рішень; про зайнятість та безробіття; про податкову систему; про професійну культуру та її складові елементи: культуру праці, професійну творчість, професійну етику; про шляхи та форми професійної освіти і працевлаштування; про активне оцінювання майбутньої професійної діяльності; є) соціальні (людинознавчі) про комунікативні стратегії, стереотипи, дискримінацію, про стратегії співпраці; про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх суджень щодо прочитаного; про соціальне партнерство, соціальні групи, взаємодію різних соціальних груп, соціальні конфлікти, соціальну структуру українського суспільства; про соціальну захищеність; соціальну відповідальність; про міжнаціональні відносини, шкідливість міжнаціональних упереджень, сутність, наслідки геноциду і ксенофобії; про етику сімейних відносин; про фізичне та соціальне здоров’я людини. Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшої школи, можуть бути класифіковані таким чином: а) у політичній сфері суспільного життя розуміти основний зміст новин, що повідомляються, пізнавальних радіо- і телепередач; розуміти і аналізувати матеріали преси; характеризувати державотворчі процеси України, особливості політичного життя в громадянському суспільстві, визначати особливості виборчої системи України та пояснювати її значення як показника рівня демократії в суспільстві; орієнтуватись в суспільних явищах та процесах сучасного світу та давати їм власну оцінку; взаємодіяти з суспільством та його окремими інститутами в повсякденному житті; б) у правовій сфері суспільного життя розпізнавати окремі види правопорушень та юридичної відповідальності; характеризувати органи державної влади та правовий статус громадян; порівнювати правовий статус громадян з міжнародними стандартами у сфері прав людини; розпізнавати джерела, що врегульовують окремі види приватно-правових відносин; розв’язувати практичні життєві ситуації з використанням законодавства; 16 складати та аналізувати найпростіші документи (заяви, договори); в) у соціальній сфері суспільного життя оцінювати власні можливості; боротися з дискримінацією; — обирати конструктивні форми взаємодії та власної поведінки; толерантно поводитися; д) в економічній сфері суспільного життя характеризувати економічні процеси і закономірності, безпосередньо пов’язані з повсякденним життям окремої сім’ї чи людини; користуватися інформацією про ринок праці; е)загальнопізнавальні формулювати думку в усіх стилях і жанрах мовлення, доводити свою точку зору, готувати виступ і виголошувати його з урахуванням ситуації спілкування, брати участь в дискусіях; — визначати найбільш значущу інформацію, систематизувати і коментувати одержану інформацію; — користуватися довідковою літературою, працювати з матеріалами ЗМІ; — конструктивно-критично мислити; — застосовувати філософські знання для пояснювання подій і явищ в суспільстві Громадянські цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшої школи, можуть бути об’єднані у такі основні групи: а) загальнолюдські добро, милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, дбайливе (бережливо) ставлення до природи і довкілля; б)демократичні (громадянського суспільства) повага до прав інших людей, толерантність; в)національні повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини, рідної мови. Висновки У старшій школі провідною освітньою галуззю, де найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є «Суспільствознавство». З поміж інших галузей дещо виокремлюється освітня галузь „Мови і літератури», в якій відповідний зміст репрезентовано більшою мірою. У таких галузях як «Природознавство» і «Технології» представлені окремі специфічні для цих сфер навчання і виховання особистості елементи громадянознавчого змісту. У галузях «Здоров’я та фізична культура», «Естетична культура» і «Математика» формування громадянської компетентності проголошується на рівні загальних положень, не відбитих у змісті галузі. У цілому слід зазначити, що у порівнянні з визначеним нами змістом поняття „громадянська компетентність учнів» зміст стандарту старшої школи не повністю відповідає йому у таких важливих елементах: знання, що мають засвоїти учні значно переважають над такою складовою як уміння; відповідно значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину залишається поза увагою стандарту, зокрема це такі практичні уміння та досвід громадянської дії як: застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі та громадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу на владні структури; ініціювати громадську активність; реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обов’язків в межах місцевої громади, держави та її політичних інститутів, використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України, відповідають інтересам самореалізації особистості та захищають її права людини і громадянина; розглядати альтернативи дії та поведінки та піддавати їх аналізу з етичної точки зору; розробляти 17 стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільства в складних ситуаціях особистого та громадського життя; застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи власні інтереси, інтереси і потреби інших громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави; реалізовувати та відстоювати свої права як суб’єкта ринкових відносин, споживача і платника податків; встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки; орієнтуватись в умовах вільного ринку. — над іншими одиницями знань переважають політологічні знання; — спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і уміннями: перелік одиниць знань не завжди дає можливості забезпечити розвиток необхідних умінь, з іншого боку — пропонований перелік умінь не можна ефективно формувати саме на цьому змісті; — в стандарті майже не віддзеркалений емоційно-ціннісний компонент змісту громадянської освіти. Розділ III. Відповідність змісту освіти в сучасній школі України цілям громадянської освіти На основі аналізу змісту освіти, представленому в Державному стандарті та навчальних програмах 12-річної школи робочою групою було сформульовано певні узагальнення щодо його відповідності цілям громадянської освіти. Експертний аналіз тексту Державного стандарту початкової школи дає підстави стверджувати, що на даному етапі створюються умови для розвитку та виховання особистості молодших школярів, засвоєння ними загальнолюдських цінностей, правил поведінки, формування уявлень про національні та демократичні цінності, набуття елементарних знань про державу, закони, права, обов’язки і відповідальність людини і громадянина. Закладаються основи комунікативних вмінь та навичок, що сприяють їх соціалізації на рівні родини, класу, школи. Освітніми галузями, в яких найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є «Людина і світ», а також „Мови і літератури». Освітня галузь «Людина і світ» є провідною з точки зору формування основ громадянської компетентності молодших школірів. Вона має на меті створення бази для засвоєння ними різних видів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, моральноправових норм і традицій. Галузь поєднує природознавчий та суспільствознавчий компоненти змісту. Відповідно навчальні програми даної освітньої галузі передбачають інтегроване вивчення суспільствознавства та природознавства і охоплюють такі змістові лінії: «Людина як особистість», «Людина, природа і суспільство», «Людина серед людей», «Рідний край», «Україна», «Земля» і «Нежива та жива природа». Слід зазначити, що таке переплетення суспільствознавчого і природознавчого компонентів в межах одного навчального предмету ускладнює ефективне засвоєння дитиною громадянознознавчих знань, умінь і цінностей. Освітня галузь «Мови і літератури» спрямована на формування комунікативних умінь і створення можливостей для набуття елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої компетенції. Ці громадянознавчі аспекти головним чином реалізуються в відповідних навчальних програмах через тематику навчальних текстів та тем для висловлювань учнів. У решті галузей розвиток громадянської компетентності формулюється на рівні цільових установок, не конкретизованих у змісті галузей. Експертний аналіз змісту освіти за Державним стандартом основної школи і навчальними програмами 12-річної школи показує, що в них закладені можливості створення умов для всебічного розвитку особистості на засадах загальнолюдських та національних цінностей, забезпечення формування в учнів активної соціальної та громадянської позиції, сприяння їх включенню у життя суспільства, розуміння ними значущості знань для соціального становлення людини та її свідомої орієнтації у сучасному світі, гуманізації і демократизації шкільної освіти. 18 Провідними освітніми галузями, де найбільш повно представлені громадянські знання, компетенції та цінності є «Суспільствознавство» та «Мови і літератури». В освітній галузі «Природознавство» громадянські знання, вміння та цінності представлені в основному лише географічною компонентою. Значно меншою мірою (в основному на рівні завдань, а не положень змісту) вони представлені в освітніх галузях «Естетична культура», «Технології», «Здоров’я та фізична культура» і зовсім не відображені — в освітній галузі «Математика». Слід зазначити, що зміст освіти в основній школі в цілому може забезпечити формування громадянської компетентності, хоча й має деякі слабкі сторони. Можна констатувати, що у стандарті знання переважають над уміннями, а кількість політологічних знань — над іншими одиницями знань. У стандарті основної школи відсутні знання про громадянське суспільство, його ознаки, інститути, функції. Спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і уміннями: перелік названих одиниць знань не дає можливості забезпечити розвиток необхідних умінь. Поза увагою стандарту залишилася певна кількість умінь, потрібних компетентному громадянину, наприклад, навички дій і особистої участі. Недостатньо представлений також емоційно-ціннісний компонент змісту громадянської освіти. Аналіз програм освітньої галузі «Суспільствознавство», зокрема «Етика» (5-6-й клас), «Вступ до історії України», (5-й клас), свідчить, що започаткована в початковій школі робота по формуванню громадянських компетентностей продовжується і розширюється в основній школі, за рахунок набуття учнями додаткових громадянознавчих знань, умінь і цінностей (культурологічних, політологічних, економічних, правових тощо). Такі курси як «Всесвітня історія» та «Історія України» в інших класах (7-9 класи) сприяють поглибленню та розширенню меж загальної соціалізації й свідомості школярів (країна, Європа, світ). Разом з тим, аналіз навчальних програм дозволяє стверджувати, що у 7-9-х класах нема предметів, які б забезпечували реалізацію завдань громадянської освіти, проголошених в стандарті. Так, у програмах основної школи не представлені: такі види громадянських знань: політологічні знання (про принципи, поцедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему; про особливості взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування та їх відповідальність перед громадянами; про сутність громадянського суспільства; про ефективні форми взаємодії з представниками владних структур та інших установ), правові (про права людини, механізми їх захисту); економічні (про фінансову, податкову і бюджетну систему держави та органів місцевого самоврядування; рушійні сили економічного розвитку; економічні права); соціальні (про соціальні стратегії взаємодії та спілкування з іншими; способи розв’язання конфліктних ситуацій). такі типи умінь: у політичній сфері суспільного життя (застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі та громадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу на владні структури, ініціювати громадську активність); у правовій сфері суспільного життя (реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обов’язків в межах місцевої громади, держави та її політичних інститутів, використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України, відповідають інтересам самореалізації особистості та захищають її права людини і громадянина); у соціальній сфері суспільного життя(д,олатк стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами заради соціального миру в державі; робити свідомий вибір, ефективно спілкуватися, розробляти стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільства в складних ситуаціях особистого та громадського життя, застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи власні інтереси, 19 інтереси і потреби інших громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави, брати участь в самоорганізації, самоуправлінні дітей та молоді); в економічній сфері суспільного життя (реалізовувати та відстоювати свої права як суб’єкта ринкових відносин, споживача і платника податків, встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки, орієнтуватись в умовах вільного ринку). не достатньо представлені громадянські цінності: а)загальнолюдські: почуття власної гідності, терпимість до людей, що мають відмінні погляди і переконання, бережливе ставлення до природи; б) демократичні: відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості як абсолютної цінності; солідарність, захист довкілля, лояльне і одночасно вимогливе ставлення до влади; активна громадянська позиція, впевненість у своїй спроможності впливати на життя суспільства; повага до інтересів та прав інших, самобутності великих і малих народів, толерантність; в)національні: обов’язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною, державою. Це призводить до переривання наступності у формуванні громадянської компетентності учнів на цьому етапі (7-9 класи) навчання. Аналіз стандартів старшої школі свідчить, що провідною освітньою галуззю, де найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є «Суспільствознавство». З поміа інших галузей дещо виокремлюється освітня галузь „Мови і літератури», в якій громадянознавчий зміст репрезентовано більшою мірою. Всі інші галузі недостатньо інтегрують елементи змісту громадянської освіти. У системі громадянських знань що мають засвоїти учні в межах галузі „Суспільствознавство», відбитих у стандарті, переважають політологічні. Відповідно бракує соціальних, економічних та правових знань. У порівнянні з визначеним нами змістом поняття „громадянська компетентність учнів» знання, істотно переважають таку складову як уміння. Відповідно значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину залишається поза увагою стандарту, насамперед практичні уміння, пов’язані із досвідом громадянської дії та активною життєвою позицією учня в житті і навчанні. З іншого боку, передбачена стандартом система громадянознавчих знань не завжди спрямована на формування громадянознавчих умінь в повному обсязі. У стандарті недостатньо віддзеркалений емоційно-ціннісний компонент змісту громадянської освіти. Аналіз програм для старшої школи з „Історії України», „Всесвітньої історії», „Основ правознавства», курсу „Людина і світ», „Географії», „Іноземні мови», „Українська мова і література» свідчить, що їхній зміст в основному співпадає зі Державним стандартом освіти * дозволяє вирішити завдання з формування громадянської компетентності учнів. Зауважимо, що громадянознавчий зміст в основному включений до предметів освітньої галузі „Суспільствознавство», зокрема це такі предмети як «Історія України», «Всесвітня історія», «Правознавство», «Основи економіки», «Основи правознавства», «Людина і світ», «Основи економіки», «Основи філософії». Сукупність цих предметів значною мірою розв’язує завдання виховання компетентного громадянина. Во’дночас проведене вивчення навчальних програм старшої школи свідчить, що в них не представлені: знання про систему соціального забезпечення і соціального захисту; такі типи умінь: у політичній сфері суспільного життя (застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі та громадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу на владні структури, ініціювати громадську активність); у правовій сфері суспільного життя (реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обов’язків в межах місцевої громади, держави та її політичних інститутів, використовувати способи 20 діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України, відповідають інтересам самореалізації особистості та захищають її права людини і громадянина); у соціальній сфері суспільного життя (розробляти стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільства в складних ситуаціях особистого та громадського життя, застосовувати демократичні технології прийняття колективних рішень, враховуючи власні інтереси, інтереси і потреби інших громадян, представників певної спільноти, суспільства та держави, брати участь в самоорганізації, самоуправлінні дітей та молоді); в економічній сфері суспільного з/смяшяфеалізовувати та відстоювати свої права як суб’єкта ринкових відносин, споживача і платника податків, встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки, орієнтуватись в умовах вільного ринку), не ставиться як пріоритетне завдання формування громадянських цінностей і ставлень. Роздліл ІУ. Напрями вдосконалення системи громадянської освіти в Україні для забезпечення ефективного формування громадянської компетентності Проведений аналіз дозволив робочій групи сформулювати наступні рекомендації щодо розвитку і вдосконалення системи громадянської освіти в загальноосвітній школі України в таких напрямах. /. Вдосконалення змісту освіти 1.1. У початковій школі доцільно розділити громадянознавчий та природознавчий компоненти. Це дасть можливість більш повної реалізації завдань громадянської освіти і забезпечення наступності між початковим (галузі „Людина і суспільство» і „Людина і природа»), і основним та старшим ступенями школи (галузі „Суспільствознавство» і „Природознавство»). 1.2. В основній школі для забезпечення наступності, системності та безперервності громадянської освіти доцільним було б введення у 7-9 класах в інваріантну частину навчального плану предметів громадянознавчого змісту. Наприклад, це могли б бути у 7-8 класах — окремий курс громадянської освіти, а у 9 класі — початковий громадянознавчий правовий курс — «Практичне право». За цих умов зміст освіти в основній школі буде відповідати вимогам стандарту щодо формування компетентного громадянина. 1.3. За умов введення названих вище громадянознавчих курсів на старшому ступені навчання є доцільним додати до освітньої галузі «Суспільствознавство» (наприклад, у доповнення до предмету «Людина і світ» у 12 класі) систематичні курси основ «Політології» та «Соціології» з урахуванням профілю навчального закладу, спецкурси та факультативи з громадянської освіти. Бажано також посилити увагу до громадянознавчих аспектів при вивченні курсів «Основи правознавства», «Основи економіки», «Основи філософії». Додаткові можливості щодо громадянської освіти надає профільне навчання, а саме соціально-гуманітарний напрямок, який об’єднує історичний, правовий, філософський та економічний профілі, однак це питання потребує окремого спеціального дослідження і розробки. При розробці відповідних курсів поглибленого змісту, елективних і факультативних бажана насамперед пропонувати учням програми громадянознавчого змісту, наприклад «Права людини», «Культура толерантності», «Громадянське лідерство», «Основи демократії», «Громадянин і влада», «Громадянське суспільство в Україні» тощо. 1.4. При доопрацюванні Державного стандарту освіти і навчальних програм предметів треба збалансувати зміст освіти з точки зору представлення у ньому політологічних, соціологічних, правових та економічних знань і відповідних умінь, що потребує формування громадянської компетентності з урахуванням вікових особливостей учнів. Лише у такому випадку може бути забезпечений баланс між формуванням в учнів громадянських знань і умінь. 1.5. При доопрацюванні типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів («Старша школа у структурі 12-річної») врахувати, що предмети (курси) такі, як 21 правознавство, економіка, людина і світ і філософія, не можуть бути поєднані в групу під назвою «Громадянська освіта». На наш погляд, таке поєднання є необгрунтованим і назву громадянська освіта треба зняти, оскільки вона не відображає зміст предметів, що поєднані. 1.6. Для забезпечення наскрізного міжпредметного підходу до розв’язання завдань громадянської освіти вважаємо за необхідне корегування та узгодження змісту освіти, навчальних планів та програм з метою орієнтації на формування громадянськості учнів вже існуючих шкільних предметів. Одним з можливих шляхів розв’язання вищезазначених проблем змісту освіти є введення до нього необхідних елементів та акцентування громадянознавчих підходів у змісті навчальних програм, підручників, посібників та інших засобів навчання. Критеріями навчальної програми, що забезпечує міжпредметний підхід до формування громадянської компетентності можуть бути такі: — у пояснювальній записці програми мають бути проголошені завдання щодо формування компетентних громадян засобами конкретного предмету; у змісті навчального предмета передбачати можливості для інтегрування громадянознавчих знань; понятійний апарат навчального предмета повинен бути розширений за рахунок громадянознавчих понять; — серед вимог до навчальних досягнень учнів бажано зазначати й необхідність розвитку громадянських умінь, навичок, формування відповідних емоційно-ціннісних орієнтацій; повинні використовуватися активні форми і методи організації навчальних занять, що сприяють формуванню громадянської компетентності учнів. Посилення елементів громадянознавчого змісту у вже існуючих шкільних предметах можливо, зокрема, шляхом розробки тематичних блоків-модулів в курсах суспільногуманітарного циклу: історії України, всесвітньої історії, основ правознавства, української та зарубіжної літератури, іноземної мови, географії, тощо. Орієнтиром для авторів програм і різних засобів навчання може слугувати базовий еталон громадянської компетентності. Так, викладання мов і літератури може зробити величезний внесок у громадянську освіту. Воно сприяє формуванню громадянської позиції і характеру декількома способами. Вивчення класичних творів національної літератури дає учням уяву про видатні твори, що значно вплинули на історію культури країни та її духовні цінності. Літературні герої як української та і світової літератури можуть вивчатись як інтелектуальні та етичні моделі особистості за різних умов суспільного життя. Програма із зарубіжної літератури має ілюструвати загальнолюдські цінності, потреби і прагнення, що поєднують людей. Навчання навичкам письмової мови допомагає розвивати інтелектуальну та етичну самостійність особи, незалежність мислення. Формування громадянської компетентності має здійснюватися й у процесі навчання негуманітарних предметів (природничо-математичного циклу тощо), які розкривають цілісність світу, взаємозв’язок людини з природою, відповідальність за збереження екології та життя на планеті, сприяють розвиткові критичного мислення та аналізу. Можливо внесення змін в програму з метою встановлення міждисциплінарних зв’язків громадянського змісту. Наприклад, на уроках біології географії або фізики можна розглядати проблеми, пов’язані з екологією, основами економіки та підприємництва, на уроках з праці можна .Обговорювати питання економіки та менеджменту. Можна також застосовувати інтегративний системний підхід, коли для вирішення найбільш гострої актуальної проблеми громадянських знань використовуються різні дисципліни. Необхідним є посилення емоційно-ціннісної складової громадянознавчого змісту на всіх ступенях освіти, що може бути досягнено як шляхом введення у зміст різних предметів відповідних сюжетів (навчального матеріалу), так і постановкою перед учнями на уроках оцінно-ціннісних пізнавальних завдань. Положення змісту необхідно спрямувати як на формування позитивних громадянських цінностей, так і не сприйняття таких ціннісних орієнтацій як зверхність, расизм, ксенофобія, національна, релігійна та ін. ворожнеча, пропаганда війни і насильства, тероризм, репресії, дискримінація. 22 Крім українознавчої детермінанти у змісті освіти, зокрема громадянської, треба значно підсилити його спрямованість на формування у шкільної молоді європейської та планетарної свідомості. Весь зміст освіти має пронизувати критичне мислення і бути втіленим у викладання на рівні підходу в усі шкільні предмети. Треба по-новому подивитись на здібності вчителів і учнів, відповідно переглянувши навчальні програми. Вони мають ставити перед учнями гострі проблеми, суперечливі та дискусійні питання. Це допоможе подолати і традиційну незацікавленість учнів, що пов’язано з поширеним нині у школи викладанням нейтральної інформації, стимулювати застосування аналізу актуальних проблем. Отже, громадянська освіта відрізняється специфічним змістом, спрямуванням і підходом. Вона спрямована на щоденні проблеми, що стосуються молоді як громадян, тобто членів суспільства, які мають права й обов’язки. Такими проблемами є, наприклад, освіта і охорона здоров’я, соціальний захист, громадський транспорт, еміграція, міжнародні відносини і навколишнє середовище. їх необхідно відрізняти від проблем, що стосуються молодих людей як приватних осіб, є проблемами особистими та мають відношення до членів їх сім’ї або друзів. Наприклад, пошук роботи — це власна проблема, а мінімальна заробітна плата в країні — громадянознавча; алкоголізм — власна проблема, а прийняття закону про вживання алкоголю — громадянознавча. Специфіка підходу до учнів у громадянській освіті полягає в активній залученості й участі молоді. Вона навчається як бути громадянами через участь у дискусіях і дебатах у класі, в позакласній діяльності й поза межами школи, їй надається можливість не тільки навчатися, а й застосовувати знання на практиці в «реальних життєвих» ситуаціях. 2. Розвиток методики навчання громадянської освіти Пріоритетну роль у громадянській освіті мають відігравати активні й інтерактивні технології і методи навчання, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення учнів і базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. Важливе місце посідає проектна робота: організація різноманітних навчальних проектів, що можуть містити проведення громадянських акцій і компаній, видання шкільних газет і журналів тощо. Базові навчальні прийоми при вивченні громадянознавчих дисциплін містять, крім інших, проведення учнівських законодавчих слухань, засідань апеляційних та інших судів, зборів міської громадськості, моделювання видів громадянської активності. Застосування таких технологій і методів громадянської освіти та виховання створює умови для формування в особистості когнітивних та поведінкових норм, громадянської компетентності відповідно до базового еталона. Методика громадянської освіти потребує створення у процесі викладання системи навчальних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні громадянські знання, уміння та цінності. Громадянська освіта сьогодні передбачає також посилення уваги учителів і науковців до розробки, адаптації й запровадження нових методик навчання та виховання, зокрема найкращих зразків вітчизняного і зарубіжного досвіду. Необхідною є також розробка критеріїв, змістового наповнення та методик оцінювання рівнів сформованості громадянської компетентності учнів на різних ступенях навчання у відповідності до базового еталона та вимог державного стандарту. 3. Розв’язання завдань громадянської освіти та виховання під час позакласної та позашкільної активності Оскільки формування громадянознавчих умінь, зокрема умінь громадянської дії та участі, не може бути повністю забезпечено діяльністю учнів на уроці, необхідною складовою громадянської освіти має бути позакласна та позашкільна діяльність школярів. Для цього можуть застосовуватись найрізноманітніші форми та методи роботи: традиційні предметні тижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавче спрямування. Доцільним є проведення диспутів, дебатів, заходів змагального характеру. 23 Діяльність дитячих клубів різного спрямування, дитячих та молодіжних громадських організації також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь в їх роботі, з одного боку, дає можливість учням отримати безпосередній громадянський досвід, а з іншого — залучити їх до проведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики. 4. Організація демократичного шкільного життя Ефективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями, має бути для учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму. Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку, заохочувати відкрите обговорення та демократичне прийняття рішень. Необхідно залучити до співпраці за школою батьків, культивувати серед них демократичні цінності та традиції. Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самоврядування. Воно формує навички проведення передвиборних кампаній, участі у виборах, розробки та реалізації власної політичної програми, апеляції до владних структур з метою захистити свої права, ефективної взаємодії з владою. 5. Розвиток системи громадянської освіти Використання можливостей інваріантної частини змісту освіти не виключас можливостей вдосконалення громадянської освіти учнів за рахунок варіативної частини навчального плану. Потрібною є розробка і запровадження нових програм, підручників та інших засобів навчання, насамперед на старшому ступені школи у відповідності до профілю навчального закладу. Також такі курси можуть запроваджуватись і на інших рівнях навчання у відповідності до потреб і можливостей учнів та їх батьків, місцевої громади, соціокультурного оточення тощо. б.Шдготовка вчителів Втілення системи громадянської освіти в Україні потребує певного удосконалення підготовки вчителів. Вчителі повинні оволодіти методикою, стимулюючою критичне мислення учнів, інтерактивними методами та технологіями навчання, котрі в подальшому можуть перетворитись на загальний стандарт громадянської освіти. Програми підготовки вчителів, здатних до повсякденної творчої і сумлінної праці, повинні орієнтуватись на розв’язання реальних гострих проблем сучасності. Необхідно використовувати нові види класної та позакласної навчальної діяльності безпосередньо в процесі підготовки та перепідготовки вчителів. Сама їхня підготовка має бути заснована на використанні інтерактивних методик. Це надасть їм можливість набути власного досвіду не тільки тих, навчає, а й змінити роль — побуть певний час тими, хто вчиться. Основною формою підготовки та перепідготовки вчителів поруч з традиційними мають стати інтенсивні короткотермінові (3-5-7-денні) тренінгові програми й самоосвіта з використанням спеціальних методичних рекомендацій. 7. Моніторинг системи громадянської освіти Запровадження постійного відстеження навчальних досягнень учнів і рівня сформованості громадянської компетентності з метою аналізу ефективності системи громадянської освіти та можливостей її вдосконалення.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *