2020-й для платників податків виявився непростим роком. Малий бізнес повсякчасно жив під загрозою фіскалізації. Її, на щастя, відклали, але не скасували повністю. Посеред року парламент раптово вирішив підвищити мінімальну зарплату, яка безпосередньо впливає на рівень податкового навантаження. Крім того, Кабмін наполегливо просить Раду «дати добро» на відновлення податкових перевірок бізнесу.

У наступному році навряд чи буде легше. 15 грудня Верховна Рада ухвалила закон про Держбюджет-2021, в якому закладено зростання доходів у порівнянні з 2020 роком майже на 7%. Влада шукатиме кошти для наповнення держскарбниці насамперед у кишенях бізнесу. Отже на зниження податкового тиску розраховувати точно не варто.

Mind проаналізував основні нововведення фіскальної сфери, з якими доведеться зіткнутися бізнесу в новому році, і пояснює, які з них у першу чергу варто взяти до уваги.

«Мінімалка» та єдиний соціальний внесок. Підвищення мінімальної зарплати (МЗП) стало вже доброю традицією. Зазвичай парламент переглядає розмір МЗП напередодні наступного бюджетного року. Проте, в 2020-му депутати відійшли від канонів: з 1 вересня підвищили «мінімалку» з 4723 грн до 5000 грн, тобто на 6%. У підсумку, слідом за зростанням МЗП виросли суми єдиного соцвнеску (ЄСВ). Це стосується як ЄСВ, який підприємці платять за себе, так і соцвнеску, який роботодавці платять за співробітників.

Мінімальний розмір ЄСВ (нагадаємо, його базова ставка дорівнює 22%) з 1 вересня збільшився з 1039 до 1100 грн. Але на цьому депутати не заспокоїлися – і заклали в Держбюджет-2021 підвищення МЗП до 6000 грн. Таким чином, розмір місячного ЄСВ з 1 січня складе не менше 1320 грн.

Щоправда, є хороша новина для підприємців, які одночасно є найманими працівниками. Вони з 2021 року мають право не платити ЄСВ, оскільки його вже сплачує роботодавець. Як працюватиме механізм звільнення від ЄСВ для таких СПД, поки що незрозуміло: Державна податкова служба (ДПС) ще не дала роз’яснень.

Зачіпає «мінімалка» і підприємців 2-ї групи єдиного податку: їх щомісячне податкове зобов’язання становить аж до 20% МЗП (остаточну суму ЄП визначає місцева влада). З 1 січня 2021 року СПД другої групи заплатять до 1200 грн в місяць, це на 255 грн більше, ніж у вересні-грудні 2020-го.

Касові апарати – у 2022 році. Протести малого бізнесу під Кабінетом Міністрів і Верховною Радою, які не вщухали майже місяць, все-таки дали результат. Парламент прийняв законопроєкт № 4439-д, який оперативно підписав президент Володимир Зеленський, і з 10 грудня він діє як закон №1017-IX.

Цей документ надає відстрочку щодо використання касових апаратів усім підприємцям 2-4 груп єдиного податку. Старт повноцінної фіскалізації для згаданих СПД був запланований на 1 квітня 2021 року. Закон №1017-IX переніс цю дату на 1 січня 2022 року.

Протягом усього 2021 року РРО зобов’язані застосовувати підприємці з річним доходом понад 220 мінімальних зарплат (1,32 млн грн), і СПД, які продають технічно складні товари, що підлягають гарантійному ремонту (електроніка та побутова техніка), ювелірні вироби, лікарські засоби, а також надають платні медичні послуги.

Крім того, податківці у 2021 році не застосовуватимуть на повну санкції за порушення, пов’язані з РРО. Йдеться про операції, які проведені без касового апарату. Податковий кодекс передбачає, що штраф у такому випадку становить 100% реалізованих з порушеннями товарів/послуг. До 2022 року його розмір обмежений до 10% суми, яку отримав підприємець в обхід каси.

А ще депутати скасували механізм кешбеку, який давав можливість покупцям скаржитися на продавців за невидачу фіскального чека й отримувати за це винагороду. Підприємці цьому дуже раді, оскільки вони побоювалися, що кешбек дозволить співробітникам ДПС влаштовувати позапланові перевірки і тиснути на бізнес.

Проте, малий бізнес виявився незадоволеним відстрочкою фіскалізації. Підприємці продовжили страйкувати під парламентом, вимагаючи взагалі скасувати РРО для платників єдиного податку.

КІК і офшори. З 2021 року в Україні мали почати діяти правила оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК) як один з інструментів боротьби з офшорами і відтоком капіталу в низькоподаткові юрисдикції.

Чинне законодавство відносить до числа КІК юридичні особи та утворення  без статусу юрособи (трасти, партнерства), в яких резиденти України володіють прямо або опосередковано часткою хоча б у розмірі 25%.

Втім, власники КІК можуть зітхнути з полегшенням. Але тимчасово. Парламент 17 грудня у другому читанні ухвалив законопроєкт № 4065 про перенесення оподаткування контрольованих компаній на 2023 рік. Перший звіт бенефіціари КІК повинні будуть подати за 2022 рік. Та й навіть якщо забудуть відзвітувати, спершу їх не штрафуватимуть.

Крім цього, за приховування інформації про КІК і за неподання звітів про діяльність таких компаній загрожують чималі штрафи. Наприклад, якщо бенефіціар не повідомить у письмовій формі ДПС про продаж або купівлю частки в КІК протягом 60 днів з моменту угоди, його оштрафують на 300 прожиткових мінімумів (681 000 грн у 2021 році). А якщо власник контрольованої компанії в принципі не сповістить податкову про те, що має КІК, його оштрафують на 1000 прожиткових мінімумів (2,3 млн грн у 2021 році).

Втім, власники КІК можуть зітхнути з полегшенням. Але тимчасово. Парламент 17 грудня у другому читанні ухвалив законопроєкт № 4065 про перенесення оподаткування контрольованих компаній на 2023 рік. Перший звіт бенефіціари КІК повинні будуть подати за 2022 рік. Та й навіть якщо забудуть відзвітувати, спершу їх не штрафуватимуть.

До речі, до кінця 2021-го КІК можна ліквідувати без податкових наслідків. Тобто, без сплати податку. Єдине, що доведеться сплатити бенефіціару ліквідованої компанії – це військовий збір у розмірі 1,5%.

Акцизи, ПДВ і перевірки. Податкова реформа, яку так широко рекламував ще уряд Олексія Гончарука, схоже, пішла в небуття. Парламент стурбований пошуком резервів для наповнення бюджету. Тому в 2021 році на бізнес (та й на пересічних платників податків теж) можуть чекати чергові «податкові» сюрпризи. Хоча окремі сфери економіки отримують приємні послаблення. Наприклад, Рада прийняла законопроєкт №3656 про зниження ставки ПДВ з 20% на 14% на сировинну продукцію АПК, зокрема – на зернові.

У парламенті вже є законопроєкт №4101-д з поправками до ПКУ, який зареєстрував голова профільного податкового комітету Данило Гетманцев.

По-перше, цей документ містить нові ставки екологічного податку, рентної плати, акцизного збору, які на 10-319% вище, ніж діючі. По-друге, законопроєкт передбачає скасування заборони на документальні податкові перевірки, від яких бізнес звільнили на час карантину. По-третє, норми законопроєкту зобов’язують банки розкривати особисті дані своїх клієнтів на вимогу податкових органів, і дають право фіскалам вилучати кошти з банківських рахунків задля погашення податкового боргу. Зрозуміло, все це без рішення суду.

Голова фракції «Слуга народу» в парламенті Давид Арахамія заявив, що ВР почне працювати над податковими та іншими поправками вже в січні.

Зокрема, він пообіцяв, що депутати проголосують за створення Бюро економічної безпеки (відповідний законопроєкт №3087-д Рада прийняла в першому читанні у вересні). Новий орган акумулює всі повноваження з розслідування фінансових і податкових злочинів, у той час як інші правоохоронні структури (МВС, ГПУ, СБУ) таких повноважень позбудуться. По суті, нове Бюро замінить діючу податкову міліцію. І, звичайно, дуже хочеться вірити, що воно не стане повним її зліпком.

Також, за словами Арахамії, Рада обов’язково розгляне законопроєкт про податкову амністію. Це добровільне декларування прихованих доходів і активів населенням без штрафних санкцій і з разовою сплатою податку. Обговорювані ставки такого податку – 5-9%.

По суті, амністія – це перший крок до впровадження непрямих методів контролю, тобто, до відстеження доходів за видатками. Так, можливо, це не перспектива 2021 року, але найближчих 2-3 років – точно.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *