Україна стала одним із кращих гравців на світовій IT-арені. Щоб посилити наші позиції за кордоном і розвивати внутрішні проєкти, Міністерство цифрової трансформації хоче створити спеціальні умови для IT-бізнесу. Мета блага, а ось способи її реалізації викликають сумніви серед юристів та представників самої IT-спільноти. Спроба регулювати галузь і обмежувати компанії у варіантах співпраці із фахівцями, на думку експертів, загрожує відтоком талантів за кордон. Без кваліфікованих співробітників стабільне зростання IT-сфери неможливе.

IT в Україні: чи треба взагалі щось міняти?

Про це заговорили ще чотири роки тому, коли постало питання розробки ліцензійного ПЗ в Україні. Спеціальної юридичної бази для його реєстрації немає. Як і жорстких рамок, що регулюють галузь. Тоді експерти Офісу ефективного регулювання прийняли рішення — не втручатися в і без того злагоджену роботу галузі. І це рішення дало свої плоди.

Останні 20 років українська IT-індустрія щорічно зростає на 25-30% і поряд з важкою промисловістю лідирує за обсягами експортного виторгу. За даними Держстату, за пів року 2020-го ми експортували комп’ютерних послуг на $ 1,59 млрд (за аналогічний період 2019 го — $ 1,35 млрд). Для економіки — це 3,5-4% ВВП. На фоні всесвітньої пандемії ринок трохи просів, але впевнено відновлюється. Виріс попит на вітчизняні розробки в сферах e-commerce, GameDev, рітейлу, освітніх онлайн-проєктів. Гнучкі умови співпраці з фахівцями і спрощена система оподаткування дають потужний поштовх до зростання. Якщо механізм відмінно працює, чи дійсно потрібно щось міняти?

Хотіли прийняти закон «під ялинку», але пішли у дискусії — що відомо про «Дія.City»

Мінцифри пропонує створити в Україні вільну бізнес-зону для компаній та інвесторів з усього світу — «Дія.City». По суті — це реєстр. Щоб потрапити в нього, компанія повинна подати заявку і відповідати певним критеріям. Серед них — середня зарплата працівників не менше $ 1400, чисельність команди від дев’яти чоловік. Сума доходу від профільної діяльності компанії повинна бути не менше 90%. До сих пір чітко не прописано, хто і як буде вирішувати, чи може компанія стати резидентом «Дія City». Керівники побоюються: формат «ручного режиму» у вигляді регулятора — це поле для корупції.

Залучати розробників у команди автори законопроєкту хочуть за новою формою зайнятості — «Gig-контракт». Це щось середнє між трудовим договором КЗпП і контрактом ФОП. Останнє — популярний в IT спосіб співпраці з фахівцями. Укласти або розірвати договір з ФОП набагато простіше і швидше, ніж блукати у бюрократичних нетрях, які очікують організацію з найманими працівниками. Завдяки гнучким умовам співробітництва українські професіонали складають конкуренцію закордонним колегам. Крім того, у IT-сфері активно розвивається проєктне співробітництво — коли фахівець надає послуги відразу декільком клієнтам.

З нормативною базою чинного Трудового кодексу оперативно оформити такі взаємовідносини складно. Однак представники Мінцифри вважають, що керівники компаній позбавляють фахівців законних прав: оплачуваної відпустки, компенсації лікарняного і мінімальної зарплати на період пологів і декрету. У реальності це не так: компенсації такого роду завжди включені у договір ФОП і можуть вільно обговорюватися як на старті співпраці, так і в процесі. 

Мінцифри планувало прийняти закон напередодні Нового року і стартувати по повній у 2021 році. IT-співтовариство наполягає: поспішати з іншими правилами гри не варто. Є ризик втратити минулі напрацювання і не просунутися далі. Експерти Європейської бізнес асоціації вважають неправильним перехід від ефективних умов співпраці на застарілий КЗпП, який не змінюється вже 50 років.

Ще один аргумент прихильників «Дія.City» — пільги для іноземців, охочих відкрити R&D-центри своїх IT-фірм в Україні і офіційно працевлаштовувати людей. Чи зацікавить їх такий формат трудових відносин із розробниками і в цілому будь-які пільги, поки не зрозуміло. Вигідні пропозиції для резидентів у майбутньому можуть змінитися не на їхню користь. Так сталося у білоруському Парку високих технологій. З 1 січня там уже підвищили ставки прибуткового податку для резидентів з 9% до 13%. Хоча зміни не повинні були їх торкнутися протягом 15 років.

Засновник IT-компанії Telesens і Kharkiv IT Cluster Едуард Рубін вважає, що з «Дія.City» Україну чекають аналогічні ризики: «Здавалося б, яке відношення це має до нашої країни? Пряме. Саме за образом і подобою ПВТ створюється проєкт парку в Україні за участю того ж юриста з Білорусі Дениса Алейникова. Саме такий же термін незмінності умов закону в 15 років прописаний у законопроєкт «Дія.City». Саме такі закони розвалюють галузь і підривають ставлення інвесторів до країни. Спочатку це була пастка для галузі і обман для інвесторів», — пише експерт.

Водночас заступник міністра цифрової трансформації і керівник проєкту «Дія City» Олександр Борняков заявляє, що хвилюватися немає чого:

«Ми не підвищуємо податки при впровадженні цієї альтернативи — ми зберігаємо чинне для ринку податкове навантаження. Розмови про підвищення податків є спекуляцією окремих гравців ринку».

Дійсно, основна мета законопроєктів — знизити ставку на оплату праці для ІТ-компаній з 41,5% (18% ПДФО + 22% ЄСВ + 1,5% військовий збір) до 10% (5% ПДФО + 5% ЄСВ). Але коли мова йде про співпрацю з ФОП, такий сценарій призведе до зворотного. За оцінками експертів, податок може вирости з 6,5% до пропонованих 10-11,5%.

«Сьогодні IT — це вільна індустрія. Люди вільні обирати компанію або країну, в якій вони хочуть працювати, місце, звідки вони можуть працювати. Це не восьмигодинний робочий день, не старий КЗпП. Вони обирають цей шлях не стільки через спрощення податків, скільки через формат. Трудовий кодекс, який у нас зараз є, на жаль, напевно, крім великих промислових підприємств, більше нікому не підходить. Виходить, що цю свободу хочуть забрати, тоді натомість потрібен м’який перехід. Але він не передбачений», — каже Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster.

Зараз у Верховній Раді зареєстровано альтернативний законопроєкт. Юристи розробили його разом із представниками великих IT-компаній, Європейської Бізнес-Асоціації, Асоціації IT Ukraine, Американської торгівельної палати в Україні, Українською асоціацією венчурного і приватного капіталу. Серед важливих для IT-сфери правок вони пропонують:

  • знизити вплив Мінцифри як регулятора на резидентів;
  • скасувати обов’язкову участь компаній в об’єднанні і членські внески (автори законопроєкту вважають це прихованим податком);
  • зберегти можливість працювати з ФОП без ризику перекваліфікації у трудові відносини.

Повноцінний запуск «Дія.City» експерти прогнозують навесні 2021-го, якщо взимку уряд у першому читанні прийме фінальний законопроєкт. Поки документи на розгляді Верховної Ради, представники галузі наполягають: не варто поспішати із прийняттям проєкту, який має всі шанси поставити під загрозу одну з найбільш динамічно розвинених індустрій в Україні.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *